патентний

-а, -е.

1) Прикм. до патент 1). || Який стосується патенту.

2) Те саме, що патентований 2).

••

Пате́нтна ліце́нзія — надання права здійснювати і використовувати чиїсь винаходи, що на них видано патент.

Пате́нтна уго́да — угода між двома компаніями про взаємне використання патенту.

Пате́нтна чистота́ спец. — відсутність у запропонованого винаходу чи технічного досягнення раніше оформленого патенту.

Пате́нтне бюро́ — державна установа, в якій розглядаються, реєструються та видаються патенти.

Пате́нтне застере́ження — умова експортного контракту, відповідно до якого продавець зобов'язується поставити патентно чистий товар.

Пате́нтне ми́то — плата за надання права на використання винаходів відповідно до виданого патенту.

Пате́нтне пра́во — сукупність правових норм, що встановлюють систему охорони прав на винаходи через видачу патентів.

Пате́нтний збір — платежі до бюджету підприємств та громадян, які мають доходи від занять промислом і користуються патентом на цей вид промислу.